Наведено перелік географічних назв форм рельєфу земної поверхні (акумулятивних і дедудаційних рівнин, епігеосинлінальних гір і нагір'їв), які, за концепцією І.П. Герасимова, належать до морфоструктур суходолу.

Приведен перечень географических названий рельефа земной поверхности (аккумулятивных и дедукционных равнин, эпигеосинклинальных гор и нагорьев), которые, по концепции И.П. Герасимова, принадлежат к морфоструктурам материка.

Розглянуто стратегію розвитку туризму та рекреації в Північно-Західному економічному районі України, зокрема в Рівненській і Волинській областях. Розкрито сутність, принципи, завдання та концепції сталого розвитку туризму та рекреації. Окреслено пріоритети державної регіональної політики. Проаналізовано обласні програми з розвитку туризму та рекреації до 2015 р. Виявлено проблеми сталого розвитку туристично-рекреаційної галузі в Північно-Західному економічному районі. Надано пропозиції щодо перспективного використання рекреаційних ресурсів Волинської та Рівненської областей. Визначено найцікавіші туристично-рекреаційні об'єкти регіону, що потребують першочергового розвитку та капіталовкладень. Для забезпечення збалансованого розвитку туризму та рекреації у Північно-Західному економічному районі України запропоновано низку заходів.

Розглянуто сучасний стан і перспективи розвитку туристичної та рекреаційної діяльності Волинської області. Встановлено основні передумови розвитку туризму та рекреації, зокрема, природні та культурно-історичні. Простежено різні види туристсько-рекреаційних послуг в регіоні. Наведено приклади існуючих в наш час на Волині ринків туристично-рекреаційних послуг. Виділено основні проблеми, що стримують належний рівень розвитку туристсько-рекреаційного комплексу Волинської області, зокрема: населення регіону недостатньо підготовлене до туристичного підприємництва, відсутні стабільні механізми регулювання господарських відносин, економічні важелі та стимули розвитку рекреаційної сфери лише формуються, інженерна та соціальна інфраструктура загального призначення (дороги, транспортне сполучення, зв'язок, водозабезпечення, каналізація, громадське харчування) мають низький рівень розвитку тощо. Запропоновано основні шляхи та напрямки реформування туристсько-рекреаційної галузі Волині.

Досліджено пам'ятки природи Північно-Західного регіону України як вагомі складники природно-антропогенних та рекреаційно-туристських ресурсів регіону. Проаналізовано розподіл пам'яток природи досліджуваної території за основними їх видами: комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні, геологічні тощо. Виявлено територіальні відмінності в розподілі пам'яток природи місцевого і загальнодержавного значення Північно-Західного регіону України. Виділено п'ять груп районів за рівнем забезпеченості пам'ятками природи. Окреслено перспективи туристсько-рекреаційного використання пам'яток природи досліджуваної території в розвитку пізнавального, зеленого та екологічного напрямів розвитку туризму.

Просторово-функціональну диференціації геосистеми перспективного національного природного парку "Лісова пісня" здійснено на основі ландшафтного-екологічного аналізу та оцінки її гуманістичного ресурсного потенціалу. Визначено розміри, положення, межі і завдання зон регульованої та стаціонарної регуляції, заповідної та господарської зон. Визначено гранично допустиму рекреаційну місткість зони регульованої рекреації ПНПП "Лісова пісня" перспективи розвитку зон і збереження природної і гуманістичної спадщини.

Досліджено гуманістичний потенціал геосистеми середнього межиріччя Турії та Стоходу. Визначено історико-культурну, рекреаційно-оздоровчу та еколого-середовищну складові частини як вагомі чинники організації на досліджуваній території Національного природного парку. Обгрунтовано появу його назви й відповідного бренду. Виділено та вивчено основні компоненти гуманістичного потенціалу досліджуваної геосистеми потенційного природного парку "Лісова пісня". Вивчено ландшафтне різноманіття й пов'язану з ним естетичну цінність краєвидів досліджуваної території з метою планування еколого-пізнавальних маршрутів, створення мережі екологічних стежок й інших туристично-рекреаційних компонентів потенційного природного парку. Проаналізовано рекреаційну цінність усієї території перспективного Національного природного парку. Визначено основні напрями збереження загальнонаціональної природної та гуманістичної спадщини.

Розглянуто нормативно-правові засади туристсько-рекреаційного використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Охарактеризовано основні блоки законодавчого та Підзаконного регулювання системи природно-заповідного законодавства. Проаналізовано основні положення нормативно-правових документів, в яких визначається сутність туристсько-рекреаційного використання природно-заповідного фонду. Виділено категорії природно-заповідного фонду, в межах яких дозволений розвиток туристсько-рекреаційної діяльності.

Розглянуто роль лісових ландшафтів Рівненщини у сфері рекреації. Досліджено осередки збереження природних лісових ландшафтів та показники лісистості по території області. Вивчено головні якісні характеристики рекреаційних лісів на території Рівненської області. Проведено аналіз форм організації рекреації в лісах Рівненщини. Охарактеризовано видовий склад і вікову структуру лісів як індикаторів лікувально-оздоровчих та санітарно-гігієнічних функцій лісу. Визначено ступінь фітонцидності переважаючих порід та показники естетичної цінності поліських лісів за методикою В. Мацоли. Проаналізовано основні заняття з рекреаційного використанням лісових ресурсів та проблеми, що гальмують розвиток рекреації та туризму.

Досліджено можливості здійснення рекреаційної діяльності в межах регіональних ландшафтних парків Рівненської області. Розглянуто категорію природно-заповідного фонду регіональний ландшафтний парк як об'єкт рекреаційного природокористування. Подано характеристику регіональних ландшафтних парків досліджуваного регіону як потенційним атракціям туристсько-рекреаційного призначення. Визначено основні проблеми, завдання та напрями рекреаційного використання регіональних ландшафтних парків Рівненської області.

Проаналізовано розподіл лісових ландшафтів Рівненської області за типами лісу. Досліджено розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за трофотопами та гігротопами. За умовами місцезростання вивчені лісові ландшафти розподілені на чотири трофотопи, виявлена їх приуроченість до грунтів різного механічного складу та різних генетичних типів. Проаналізовано найпоширеніші типи лісу на території дослідження, особливості їх поширення, притаманні грунти та переважаючі деревостани, підлісок та надгрунтовий покрив.

Досліджено транскордонні біосферні резервати як форму поєднання природоохоронної та рекреаційної діяльності. Визначено місце та значення рекреації в структурі функціонування транскордонних біосферних резерватів. Охарактеризовано наявний рекреаційний потенціал транскордонного біосферного резервату "Західне Полісся". Запропоновано напрями розвитку рекреаційної діяльності в межах транскордонного біосферного резервату "Західне Полісся".прод

Вивчено вікові особливості школярів та молоді, що можуть безпосередньо впливати на організацію рекреації. Наведено та охарактеризовано підходи до організації туристичної діяльності школярів та молоді Волинської області, враховуючи періоди їх зрілості. Опрацьовано статистичні дані про кількість та напрями туристичних та екскурсійних поїздок у різних вікових категоріях туристів.

Проаналізовано антропогенний вплив на лісові ландшафти Рівненської області. Здійсненно оцінку антропогенної перетвореності ландшафтів області у розрізі адміністративних районів за методикою Шишченка - Гофмана. Виявлено фактори, які прямо і опосередковано призводять до негативних наслідків в лісових комплексах області.

На прикладі Житомирської області висвітлено теоретико-методичні аспекти еколого-географічного дослідження наслідків антропогенного впливу на якість поверхневих вод річкових басейнів, проаналізовано існуючі підходи до їх оцінки, наведено екологічні, санітарно-гігієнічні і промислові класифікації та нормативи оцінки якості поверхневих вод в Україні та ЄС. Проведено аналіз геолого-геоморфологічних, гідрологічних і ґрунтово-кліматичних умов формування поверхневих вод, виконано еколого-географічну оцінку санітарно-гігієнічної якості води. Встановлено рівень забрудненості поверхневих вод басейну річки та визначено напрями екологізації поверхневих вод річок регіону за умов інтенсивного антропогенного навантаження. Застосування науково-практичних результатів дослідження сприятиме раціональному використанню водних ресурсів, дозволить державним і місцевим органам влади формувати регіональні програми із водокористування на основі сталого соціально-економічного розвитку.